19 липня розпочалася подача заяв на вступ до закладів вищої освіти за освітнім рівнем «бакалавр».
Тож і на гуманітарно-педагогічному факультеті розпочала роботу приймальна комісія ГПФ.
Відповідно до наказу ХНУ «Про склад відбіркових, екзаменаційних, апеляційних, предметних комісій для прийому вступників та проведення вступних випробувань у 2026 році» з метою проведення прийому здобувачів вищої освіти на навчання за освітніми ступенями «бакалавр», «магістр» у 2026 році до складу приймальної комісії гуманітарно-педагогічного факультету цього року входять:
*голова відбіркової комісії – Подлевська Н.В., декан факультету;
*секретар відбіркової комісії – Олійник Л.В., заступник декана, доцент кафедри української філології;
*технічний персонал відбіркової комісії:
Рідкодубська Г.А. – професор кафедри соціальної роботи і соціальної педагогіки;
Синюк Н.В. – доцент кафедри соціальної роботи і соціальної педагогіки;
Папушина В.А. – доцент кафедри української філології;
Коваль Т.П. – старший викладач кафедри української філології;
Жвава О.А. – доцент кафедри слов’янської філології;
Вотайлюк С.В. – старший викладач кафедри слов’янської філології;
Білецька Г.А. – професор кафедри екології та біологічної освіти;
Скрипник С.В. – доцент кафедри екології та біологічної освіти.
Бохонько Є.О. – доцент кафедри технологічної та професійної освіти і декоративного мистецтва;
Крулик Б.В. – старший викладач кафедри технологічної та професійної освіти і декоративного мистецтва;
Ковальчук В.В. – лаборант кафедри технологічної та професійної освіти і декоративного мистецтва.
На початку роботи приймальної комісії відбулися збори працівників відбіркової комісії гуманітарно-педагогічного факультету, під час яких було закцентовано увагу на основних організаційних моментах та правових засадах роботи працівників факультету у складі відбіркової комісії, роботу з абітурієнтами та оформленням відповідної документації.
Вступ до закладу вищої освіти у 2026 році – це не просто традиційний крок «після школи», а свідома інвестиція в адаптивність та стійкість на тлі дуже динамічного світу.
Сьогодні ринок праці змінюється швидше, ніж будь-коли, і вища освіта виконує вже зовсім іншу роль, ніж декілька років тому.
Чому ж здобуття вищої освіти у 2026 році є критично важливим?
1. Фундаментальні знання у часи штучного інтелекту
Швидкі курси можуть навчити конкретного інструменту, але інструменти застарівають за кілька років (а з розвитком ШІ – за місяці). Заклад вищої освіти дає базове системне мислення, розуміння складу процесів, логіки та наукових принципів. Саме фундаментальна база дозволяє фахівцю швидко опановувати нові технології, а не випадати з ринку при кожній зміні трендів.
2. Потреби у відбудові та трансформації України
Україна гостро потребує і потребуватиме кваліфікованих кадрів для відбудови та модернізації. В сучасних умовах України освіта, культура, екологія та соціальна підтримка — це не просто сфери діяльності, а стратегічні напрямки для збереження національної ідентичності, стійкості суспільства та його подальшої відбудови.
3. Нетворкінг та соціальний капітал
Одногрупники, викладачі, запрошені лектори та випускники – це ваше перше професійне середовище. Більшість стартапів, бізнес-партнерств та кар’єрних можливостей народжуються саме в університетських стінах, хакатонах чи студентських ініціативах.
4. Розвиток «м’яких» навичок (Soft Skills)
Сучасний університет – це тренажер для навичок, які найважче автоматизувати: критичне мислення та медіаграмотність; командна робота та лідерство в умовах неоднозначності; адаптивність та вміння вчитися протягом усього життя.
5. Міжнародна інтеграція та глобальні можливості
Це дає студентам доступ до: програм академічної мобільності (наприклад, Erasmus+); програм подвійних дипломів; міжнародних наукових грантів та дослідницьких лабораторій.
У 2026 році українські університети, зокрема Хмельницький національний університет, активно розширюють співпрацю з європейськими та світовими закладами.
Які ж спеціальності гуманітарно-педагогічного факультету Хмельницького національного університету важливі для сучасного й майбутнього розвитку суспільства?
1. «Середня освіта» та «Філологія» (Українська мова і література)
Це гуманітарна сфера та збереження ідентичності українського народу. Насамперед це поняття національної безпеки та свідомості, бо мова – це кордон та фундамент нації. Формування стійкого українського мовно-культурного простору починається зі школи.
Визначна роль фахівців за такими напрямами освіти, адже вчителі та філологи україністики формують у молоді критичне мислення, вміння працювати з текстом і сенсами, захищають від інформаційних маніпуляцій та зберігають культурну спадщину.
2. «Філологія» та «Середня освіта» (Польська мова, англійська мова, зарубіжна література, переклад)
Тут увагу звертаємо на євроінтеграцію, партнерство та дипломатію. Польща є одним із найближчих стратегічних та логістичних партнерів України в ЄС. Фахівці з польської та англійської мов необхідні для реалізації спільних міжнародних проєктів, перекладу документації та ведення бізнесу.
Важлива міжнародна комунікація. Перекладачі та мовознавці допомагають доносити українську позицію світу та полегшують інтеграцію України до європейського простору.
3. «Середня освіта» (Технології та інформатика)
У сучасних умовах не можливий розвиток без цифрової грамотності молоді. Світ стає високотехнологічним, і вміння працювати з IT-інструментами, робототехнікою та STEM-підходами потрібні з дитинства.
Переважає інженерне мислення. Вчителі інформатики та технологій закладають базу для майбутніх українських інженерів, розробників та засновників стартапів.
4. «Середня освіта» (Біологія та здоров’я людини)
Основний акцент на здоров’ї людини і нації, формуванні культури здоров’я. В умовах тривалого стресу розуміння фізіології, базової медицини, гігієни та домедичної допомоги є життєво необхідним для кожного.
Учителі біології навчають розуміння цінності життя, біорізноманіття та відповідального ставлення до власного організму.
5. «Професійна освіта» (Транспорт: Обслуговування та ремонт автомобілів)
Це відбудова, технології та реальний сектор, критична інфраструктура та логістика. В умовах війни та відбудови автотранспорт — це «кровоносна система» країни. Від нього залежить військова та цивільна логістика, евакуація, доставка гуманітарних вантажів.
Що стосується підготовки кадрів, то фахівці цієї спеціальності не лише ремонтують транспорт, а й викладають у професійно-технічних закладах, готуючи робітничу еліту, якої зараз гостро бракує на ринку праці.
6. «Екологія»
Збереження довкілля. Важливі вміння оцінювати та долати наслідки екоциду. Внаслідок бойових дій Україна зазнала масштабних екологічних збитків (забруднення ґрунтів, водойм, мінування територій, руйнування екосистем).
Майбутнє за відбудовою за стандартами ЄС. Екологи потрібні для проведення моніторингу довкілля, розробки проєктів «зеленого» відновлення підприємств та впровадження європейських екологічних норм.
7. «Соціальна робота» (Психосоціальна підтримка та консультування)
Це соціальне відновлення та збереження культури. Подолання травм суспільства. Одна з найзатребуваніших спеціальностей сучасності. Ветеранська політика, підтримка внутрішньо переміщених осіб (ВПО), сімей у складних життєвих обставинах та дітей потребують професійного психосоціального супроводу.
Важлива соціальна згуртованість. Фахівці з соціальної роботи допомагають адаптувати людей до нових умов життя та запобігають соціальній ізоляції.
8. «Декоративне мистецтво та ремесла»
Збереження та відродження коду нації. В умовах спроб знищити українську культуру ремесла та декоративне мистецтво набувають нового значення. Це збереження традиційних технік (вишивка, різьблення, живопис тощо) та їхня сучасна інтерпретація.
Сьогодні важливо підтримувати культурний бренд України. Вироби традиційних ремесел формують впізнаваний позитивний імідж України у світі та мають великий потенціал для локального малого бізнесу й арт-терапії.
Представлені спеціальності гуманітарно-педагогічного факультету Хмельницького національного університету охоплюють увесь спектр потреб країни: від захисту ідентичності (мова, мистецтво) та фізичного й ментального відновлення (екологія, соціальна робота, здоров’я) до технологічного розвитку та логістики (транспорт, технології, інформатика, освіта).
У 2026 році вища освіта – це не гарантія працевлаштування «на все життя», а міцний фундамент та рушійна сила, що допомагають знайти свій шлях і швидко адаптуватися до будь-яких змін у сучасному світі.
Запрошуємо усіх охочих на навчання!
Детальніша інформація про освітні програми та умови вступу:
Гуманітарно-педагогічний факультет: https://gpf.khmnu.edu.ua/speczialnosti-gpf/
Приймальна комісія ХНУ: https://pk.khmnu.edu.ua/
Ukrainian 